Кейт Бекінсейл у «Ван Хелсінгу»: Анна Валеріус у справі

У 2004 році на екрани вийшов фільм «Ван Хелсінг» Стівена Соммерса, і Кейт Бекінсейл у ролі Анни Валеріус одразу завоювала серця глядачів. Ця циганська принцеса з Трансільванії — не просто красива героїня в корсеті. Вона остання представниця давнього роду, який століттями намагається знищити Дракулу, щоб урятувати душі предків. Бекінсейл надала Анні вогню, впертості та справжньої пристрасті, перетворивши персонажа на рівноправного партнера Г'ю Джекмену.

Фільм вийшов одразу після «Підземелля», де акторка вже сяяла в образі вампіри Селін. Але тут усе інакше: Анна — людина, мисливиця, готова кинутися в бій зі срібним кілком чи мечем. Глядачі побачили, як Бекінсейл майстерно поєднує грацію та силу, а атмосфера готичного жаху з монстрами Universal затягує з перших кадрів.

Сюжет обертається навколо давнього прокляття родини Валеріус. Їхній предок поклявся вбити Дракулу, інакше весь рід залишиться в чистилищі. Анна та її брат Велкан — останні. Коли Велкан стає перевертнем, уся вага лягає на сестру. Разом із Ван Хелсінгом вона вирушає в смертельну гонку проти вампірів, перевертнів і навіть чудовиська Франкенштайна.

Як Кейт Бекінсейл створила Анну Валеріус

Акторка зізнавалася, що вампіри їй взагалі не подобаються. Після «Підземелля» вона здивувалася, коли їй запропонували ще один проєкт зі схожою тематикою. Але роль Анни виявилася зовсім іншою: «Вона циганка, пристрасна й людяна». Бекінсейл одразу відчула, що тут можна зіграти щось свіже.

Зйомки почалися майже одразу після попереднього фільму. Спеціальної підготовки майже не було — виручив досвід «Підземелля», де вона вже освоїла трюки, роботу на тросах і бойову хореографію. На майданчику «Ван Хелсінга» Бекінсейл виконувала складні акробатичні елементи, бігала на високих підборах і в корсеті, плавала в важкій сукні. Корсет вона потім чесно зізналася, що хотіла спалити — настільки він був незручним.

Щоб Анна виглядала міцнішою й жіночнішою, акторка навіть набрала близько п’яти кілограмів. Образ вийшов яскравим: темне волосся, рішучий погляд, швидкі репліки. Г'ю Джекмен відзначав, що Бекінсейл «твердіша за всіх нас», коли лунає команда «Мотор!». Хімія між ними на екрані відчувається одразу — вони рівні, рятують одне одного по черзі, а легкий гумор робить сцени живими.

Анна Валеріус у виконанні Кейт Бекінсейл стала одним із найпам’ятніших жіночих образів у фільмах про мисливців на монстрів початку 2000-х.

Сюжет і ключові моменти ролі

Фільм починається 1887 року в Трансільванії. Ван Хелсінг отримує завдання від Ватикану захистити останніх Валеріусів і знищити Дракулу. Анна спочатку ставиться до нього з недовірою — надто багато разів її родина намагалася вбити вампіра й зазнавала невдачі. Але після атаки трьох наречених Дракули — Алери, Верони та Марішки — вони об’єднуються.

Анна не сидить осторонь. Вона б’ється мечем, використовує срібні кулі, стрибає й робить сальто. Особливо запам’ятовується сцена з перевертнем-братом і фінальна битва в замку. Коли Ван Хелсінг сам стає перевертнем, саме Анна вводить йому ліки, але гине від його пазурів. Це момент справжньої жертви: родина нарешті отримує право на рай, а дух Анни возз’єднується з предками.

Персонаж вийшов об’ємним. Анна вперта, іноді діє імпульсивно, але завжди вірна обов’язку. Вона не чекає порятунку — сама кидається в гущу подій. Бекінсейл додала їй тепла й легкої іронії, через що героїня не виглядає картонною.

Збори, критика та спадщина

Бюджет картини склав близько 160–170 мільйонів доларів. У прокаті «Ван Хелсінг» зібрав понад 300 мільйонів по всьому світу, з них близько 120 мільйонів у США. Відкриття вийшло потужним — понад 51 мільйон за перші вихідні. Дані щодо зборів підтверджує Box Office Mojo.

Критики зустріли фільм прохолодно: забагато CGI, сюжет місцями хаотичний. Зате глядачі оцінили видовищність і хімію головних героїв. Роджер Еберт, наприклад, назвав картину «дурною, ефектною й веселою». З роками «Ван Хелсінг» набув статусу культового видовища для любителів монстрів.

Для Кейт Бекінсейл роль стала важливим етапом. Вона вже була відома завдяки історичним драмам і комедіям, а тепер закріпилася як акторка екшену. Після «Ван Хелсінга» пішли «Авіатор», продовження «Підземелля» та інші проєкти. Анна Валеріус показала, що Бекінсейл може бути й крихкою, й залізною водночас.

Навіть у 2026 році образ Анни Валеріус залишається одним із найяскравіших прикладів сильної жіночої героїні в жанрі темного фентезі початку XXI століття.

Зйомки проходили в Празі та інших локаціях, що додало автентичності замкам і темним лісам. Костюми створювали з акцентом на історичність — жодних блискавок, лише шнурівка й пряжки. Бекінсейл згадувала, що іноді мерзла у відкритих сукнях на холодних майданчиках, але це лише додавало характеру сценам.

Сьогодні фільм дивляться й переглядають заради атмосфери, трюків і, звісно, заради Кейт Бекінсейл. Анна Валеріус — це не просто помічниця героя. Це жінка, яка несе на собі тягар століть і все одно усміхається крізь небезпеку. У цьому й сила ролі, яку акторка зіграла зі справжньою віддачею.

Кейт Бекінсейл у «Ван Хелсінгу» довела, що може органічно існувати в світі монстрів, залишаючись при цьому живою й людяною. Фільм, попри змішані відгуки, подарував глядачам яскраву героїню та видовищну пригоду, яка й досі знаходить нових шанувальників. Анна Валеріус залишається однією з тих ролей, де акторка повністю розчиняється в образі й робить його своїм.