By admin 
Помер актор з «Каламбура» Сергій Гладков 19 жовтня 2023 року в Одесі. У 60 років пішов з життя талановитий артист, чиї образи досі викликають усмішку в тих, хто зростав на яскравому українському гумористичному шоу «Каламбур». Для багатьох він назавжди залишився тим самим вусатим мужиком із «Деревні дурнів» — простим, трохи недолугим, але до божевілля смішним персонажем, який умів одним виразом обличчя чи жестом розрядити будь-яку ситуацію.
Шоу «Каламбур», що виходило з 1996 по 2001 рік, стало справжнім культурним явищем свого часу. Це був не просто набір скетчів, а цілий відеожурнал коміксів з абсурдним гумором, візуальними ґеґами та персонажами, яких пам’ятають і досі. Сергій Гладков був не лише актором, а й одним із творців, сценаристом і навіть звукорежисером проєкту. Його клоунський досвід перетворював звичайні побутові моменти на справжні шедеври сміху, які збирали біля екранів цілі родини по всій Україні.
В останні роки життя актор продовжував працювати за кадром — створював звукові світи для фільмів, серіалів і мультфільмів. Його відхід після тривалої хвороби став справжньою втратою для покоління, яке й досі цитує фрази з улюблених рубрик і переглядає старі випуски в пошуках тієї легкої, безтурботної атмосфери 90-х і початку 2000-х.
Від політеху до сцени: як технар став клоуном
Сергій Ігорович Гладков народився 20 лютого 1963 року в Харкові. Після школи він поїхав до Одеси — міста, яке стало для нього справжньою домівкою. Там майбутній актор закінчив Одеський політехнічний інститут за спеціальністю «машинобудування і робототехніка». Технічна освіта здавалася логічним вибором, але душа вже тоді прагнула іншого.
Ще під час навчання Сергій почав створювати свої перші клоунські проєкти. Він пройшов курси режисури та пантоміми, ставив студентські спектаклі й експериментував з образами. У 1980-х роках з’явилася перша група «Пантофон» — прообраз майбутніх яскравих колективів. А 1987 року народився «Магазин Фу» — команда, яка швидко здобула визнання на фестивалях і сценах.
З 1989 року колектив працював в Одеській державній філармонії та співпрацював із відомою комік-трупою «Маски». Саме там відточувався той самий стиль — суміш пантоміми, абсурду та живого спілкування зі глядачем. Гладков не просто грав — він жив на сцені, перетворюючи кожне виступ на маленьку виставу.
Цей шлях від креслярських дошок політеху до яскравих вогнів сцени показує, наскільки сильно в Сергієві Гладкові палало бажання дарувати людям сміх — навіть коли життя пропонувало зовсім інший маршрут.
«Магазин Фу» зустрічає «Солодке життя»: народження «Каламбура»
1996 року відбулося важливе об’єднання. Група «Магазин Фу» Сергія Гладкова, Вадима Набокова та Тетяни Іванової з’єдналася з дуетом «Солодке життя» (Юрій Стицьковський і Олексій Агоп’ян). Так з’явився «Каламбур» — тележурнал, який швидко здобув серця глядачів.
Проєкт виходив на різних телеканалах і пропонував свіжий формат: короткі яскраві рубрики, пародії, абсурдні ситуації та запам’ятовувані персонажі. Сергій Гладков став одним із ключових авторів сценаріїв і творцем найяскравіших образів. Він відповідав не лише за гру, а й за звукове оформлення — вигадував фірмові ефекти, які й досі впізнають за першими секундами.
«Каламбур» вирізнявся від багатьох комедійних програм того часу своєю візуальною насиченістю та клоунською енергетикою. Тут не було плоских жартів — кожен скетч будувався на точних образах, несподіваних поворотах і бездоганному відчутті комічного. Гладков привніс у проєкт саме ту іскру, яка робила звичайні ситуації по-справжньому смішними.
Образи, що увійшли в історію: ролі Сергія Гладкова в «Каламбурі»
У «Каламбурі» Сергій Гладков розкрився як майстер перевтілень. Він створював цілі галереї персонажів — від простого сільського мужика до ексцентричної місіс Бурпл. Кожен образ виходив живим, запам’ятовуваним і неймовірно смішним.
| Образ | Рубрика | Опис та особливості |
|---|---|---|
| Мужик | «Село дурнів» | Вусатий селянин у простому одязі, головний герой абсурдного села. Створив образ сам, писав сценарії. Став найупізнаванішим персонажем шоу — мільйони глядачів цитували його репліки та копіювали міміку. |
| Невдаха | «Бар Каламбур» | Постійний відвідувач бару без грошей. Його постійно «виховує» Рокер, але він усе одно повертається. Класичний образ невдахи з великим серцем і маленьким гаманцем. |
| Дранкель | «Залізний капут» | Яскравий персонаж у пародійній рубриці. Отримав запам’ятовувану зовнішність і манеру мовлення, яка миттєво вирізняла його серед інших. |
| Диспетчер і місіс Бурпл | «Крутий пік» | Працював в авіаційній рубриці. Місіс Бурпл — ексцентрична «неперевершена» дама, яка з’являлася в заставках і ключових моментах. Один із найяскравіших візуально та запам’ятовуваних образів. |
Після таблиці: Ці ролі — не просто маски. Кожен персонаж ніс у собі частинку душі самого Сергія Гладкова: його спостережливість, любов до абсурду та вміння знаходити смішне в буденному. Саме тому вони й досі живі в пам’яті глядачів і часто з’являються в ностальгічних добірках українського телебачення.
Образ Мужика з «Деревні дурнів» став справжнім символом епохи — простим, чесним і до болю смішним дзеркалом, у яке з задоволенням дивилися цілі покоління.
Життя після «Каламбура»: за кадром і в нових проєктах
Після закриття шоу 2001 року Сергій Гладков не пішов із професії. Він активно працював звукорежисером у популярних проєктах — «Комедійний квартет», «Комедійний коктейль», ситкомі «Дружна сімейка». Його голос і звукові рішення лунали в десятках фільмів і серіалів.
2003 року Гладков створив 60 серій мультфільму «S.O.S.». Він переніс улюблених персонажів — Мужика та Морячка-дурника — в анімаційний світ, ставши продюсером, сценаристом і звукорежисером водночас. Це був природний крок для людини, яка завжди думала не лише про гру, а й про повний цикл створення комедійного контенту.
Актор також з’являвся в «Маски-шоу» та інших проєктах, але вже частіше залишався за кадром. Його досвід клоуна і звукорежисера виявився затребуваним у нову епоху телебачення та кіно. До останніх років він продовжував працювати в Одесі — місті, яке стало для нього другою батьківщиною після Харкова.
Останні роки та пам’ять, яка лишається
Сергій Гладков жив в Одесі, був одружений з Наталією Ізуграфовою, виховував двох доньок — Олену та Світлану. В останні роки він боровся з тривалою хворобою. 19 жовтня 2023 року стало відомо про його відхід. Прощання відбулося в Одесі 21 жовтня.
Колеги та друзі згадували його як талановитого клоуна, добру людину та справжнього професіонала. Олексій Агоп’ян зазначав, що хвороба могла бути пов’язана з ускладненнями після коронавірусної інфекції та перенесеної операції. Але офіційно завжди йшлося про тривалу хворобу.
Сергій Гладков пішов, але його образи залишилися. Вони продовжують смішити нові покоління, які відкривають для себе «Каламбур» на YouTube та в архівних добірках. Це найкращий доказ того, що справжній гумор не вмирає — він просто переходить з одного формату в інший.
Сьогодні, коли ми згадуємо актора з «Каламбура», ми згадуємо не лише смішні скетчі. Ми згадуємо епоху, коли українське телебачення створювало яскраві, самобутні проєкти, які об’єднували людей. Сергій Гладков був частиною цієї епохи — її обличчям, голосом і душею. Його вусатий Мужик, невдачливий завсідник бару та ексцентрична місіс Бурпл назавжди вписані в історію українського гумору.
Його історія — це історія людини, яка обрала сміх замість креслень і подарувала мільйонам глядачів моменти справжньої радості. І поки ми переглядаємо старі випуски, переказуємо улюблені фрази та усміхаємося його образам, Сергій Гладков продовжує жити в кожному з нас — у тій частині, яка вміє сміятися навіть у найскладніші часи.