By admin 
Микола Бабак сформував особливий почерк в уральській експериментальній сцені, де електронні пульсації перепліталися з реп-наративами та концептуальними ідеями. Народжений у вересні 1989 року в Єкатеринбурзі, він уже в юності поєднував класичну підготовку зі сміливими пошуками звуку. Його участь у колективах перетворювала звичайні треки на багатошарові історії, де кожен елемент — від бек-вокалу до семплів — ніс своє емоційне навантаження.
Музичний шлях Миколи Бабака розпочався з п’яти класів музичної школи, де він опановував скрипку. Ця база згодом допомогла йому тонко відчувати текстуру композицій в електронних і реп-проєктах. Разом із друзями він створював музику, яка не гналася за комерційним успіхом, а досліджувала межі жанрів. У 2014 році він відійшов від спільних справ, а 21 серпня 2023 року пішов із життя у віці 33 років. Однак його ідеї продовжують звучати в архівах і надихати тих, хто цінує справжній андеграунд.
Сьогодні, коли інтерес до музики нульових і десятих років повертається, ім’я Миколи Бабака згадують у контексті сміливих експериментів. Його внесок у «4 Позиції Бруно» і особливо в реп-проєкт «Птицу ЕМЪ» показує, як локальна сцена може народжувати твори з літературною глибиною та несподіваним гумором. Це історія про творчу дружбу, постійні пошуки та вплив, який виходить за межі одного міста.
Ранні роки та формування музичної мови
Єкатеринбург початку двохтисячних жив активною DIY-культурою. Молоді музиканти збиралися в клубах, музеях і університетських просторах, створюючи саундтреки до перформансів і виставок. Саме в цій атмосфері Микола Бабак зробив перші серйозні кроки. Разом з Олександром Ситниковим та Антоном Клевцовим вони експериментували з короткими інструментальними зарисовками, де мінімалізм поєднувався з несподіваними шумовими елементами.
Музична школа дала Миколі міцну основу. Гра на скрипці навчила його чути нюанси тембру та динаміки — навичка, яка згодом знадобилася під час роботи із семплерами та ефектами. Друзі також мали класичну підготовку: Ситников володів фортепіано. Це поєднання академічних знань із вуличною енергією та інтересом до сучасної електроніки сформувало унікальний підхід. Вони не копіювали західні тренди, а переробляли місцевий культурний багаж — від радянських пісень до міського фольклору.
Ранні альбоми «4 Позиції Бруно» часто складалися із сорока коротких композицій тривалістю менше двох хвилин. Такий формат вимагав точності та вміння швидко змінювати настрій. Микола Бабак брав участь у цих пошуках як виконавець і співавтор ідей. Його внесок уже тоді виходив за межі простої підтримки — він додавав живі, майже театральні акценти, які робили абстрактну електроніку більш людяною.
«4 Позиції Бруно»: електронна лабораторія Уралу
Гурт «4 Позиції Бруно» виник у 2002 році як платформа для радикальних експериментів. Микола Бабак увійшов до нього на етапі активного розвитку і залишався до 2014 року. Він відповідав за бек-вокал, діджеїнг, семплери та звукові ефекти. У 2008 році за його участі записали альбом «Ты и двое молодых» — сорок мініатюр, які демонстрували майстерність стислого музичного висловлювання.
Стиль колективу важко вписати в одну категорію. Тут сусідували IDM, постіндастріал, арт-поп і оброблені фрагменти російського шансону чи естради. Музиканти називали свій підхід «токсичним дабом» — звучання, яке водночас приваблює й відштовхує, як міцний, але дивний напій. Микола привносив у цю суміш теплоту та іронію, пом’якшуючи іноді надто холодні конструкції.
Микола Бабак не просто підтримував ритм — він додавав текстурі композицій живі людські нотки, які робили експерименти ближчими до слухача й запам’ятовуваними навіть при першому прослуховуванні.
Колектив багато працював із візуальним мистецтвом: озвучував перформанси, виступав у музеях, створював саундтреки до спектаклів. Це розширювало межі звичного концерту й перетворювало музику на частину більшого художнього висловлювання. Понад тридцять альбомів за роки існування — результат постійного руху вперед без огляду на мейнстрим. Навіть після виходу Миколи у 2014 році методи, які він допомагав розвивати, продовжували жити в сольних і спільних роботах решти учасників.
«Птицу ЕМЪ»: реп із літературним ухилом і живим гумором
У 2006 році Микола Бабак разом з Олександром Ситниковим заснував реп-проєкт «Птицу ЕМЪ» як сайд-напрям основного гурту. Тут він виступав другим голосом, відповідав за діджейські вставки, семпли та ефекти. Проєкт проіснував до 2014 року й випустив три повноцінні альбоми. Тексти вирізнялися приземленістю, дотепністю та вмінням розповідати історії, які водночас смішать і змушують замислитися.
Дебютний реліз «Птицу СъемЪ» (2010) поширювався через інтернет і відразу привернув увагу незвичним підходом. Пісні балансували між гоп-історіями, абсурдом і теплими спостереженнями за життям. Другий альбом «Давай забудем о морали» (2012) приніс колективу премію «Степной волк» у номінації «Слова». Третій — «Доброе чувство» (2014) — став прощальним. Останній концерт відбувся 29 вересня того ж року в єкатеринбурзькому Будинку друку.
| Рік | Альбом | Ключові риси |
|---|---|---|
| 2010 | Птицу СъемЪ | Дебют, інтернет-реліз, гумористичні та побутові сюжети |
| 2012 | Давай забудем о морали | Перемога в «Степной волк» за тексти, зріла лірика |
| 2014 | Доброе чувство | Фінальний альбом, більш серйозний тон |
Дані про релізи підтверджено на Genius.com. У «Птицу ЕМЪ» Микола Бабак часто грав роль «приземлюючого» елемента. Поки Ситников міг уводити тексти в більш похмурі чи філософські простори, Микола додавав іскри гумору та впізнавані життєві деталі. Семпли з радянської та російської рок-класики — «Кіно», «Сплин» — створювали додатковий шар впізнаваності та ностальгії. Це був реп, який не боявся бути літературним і водночас залишався чесним вуличним висловлюванням.
Сольні експерименти та проєкт Bigmammaa
Після 2014 року Микола Бабак зосередився на власному діджейському проєкті Bigmammaa. Цей напрям дозволив йому глибше зануритися в електронні сети й роботу з живим звуком без прив’язки до конкретного гурту. Інформації про конкретні релізи цього періоду збереглося менше, але сам факт переходу до сольної діяльності свідчить про його бажання продовжувати експериментувати в новій формі.
Друзі та колеги відзначали, що Микола завжди залишався відкритим до нових ідей. Він брав участь у неофіційних фристайл-проєктах на кшталт «Ты на кумаре», де імпровізація та спонтанність виходили на перший план. Такий підхід відповідав загальному духу єкатеринбурзької сцени — вільному, трохи хаотичному, але завжди щирому. Навіть вийшовши з основних колективів, він зберігав зв’язки з людьми, з якими починав шлях.
Його скрипкове минуле та роки роботи із семплерами створили рідкісне поєднання: Микола Бабак умів водночас мислити структуровано й відчувати музику на рівні інтуїції, що робило його цінним співавтором у будь-яких експериментах.
Спадщина та пам’ять про музиканта
Відхід Миколи Бабака у 2023 році став помітною подією для тих, хто стежив за уральським андеграундом. Друзі вшанували пам’ять, відродивши проєкт «Ты на кумаре» й випустивши фристайл-трек «Коля БэкТуБэк». Це стало природним продовженням тієї творчої спільноти, яку він допомагав створювати роками.
Сьогодні треки за його участі доступні на стримінгових платформах. Шанувальники та нові слухачі відкривають для себе як ранні експериментальні альбоми «4 Позиції Бруно», так і більш наративні роботи «Птицу ЕМЪ». Його внесок особливо цінний тим, що він ніколи не прагнув головної ролі, а посилював загальне звучання — саме така підтримка часто визначає характер цілого колективу.
Історія Миколи Бабака нагадує, що справжня цінність творчості часто вимірюється не кількістю хітів, а глибиною впливу на близьких по духу людей і на локальну сцену. Його шлях від скрипки в музичній школі до складних електронно-реп-ових конструкцій показує, як особистий досвід і дружба можуть перетворюватися на музику, яка продовжує жити навіть після того, як автор пішов. В архівах і плейлистах його голос та ідеї залишаються частиною живої історії російського андеграунду, яка й досі знаходить відгук у тих, хто шукає в звуці не лише розвагу, а й справжні переживання.