Нейлія Байден: життя першої дружини Джо Байдена

Нейлія Байден увійшла в історію як жінка, чиє коротке, але яскраве життя назавжди змінило долю майбутньої першої родини США. Учителька з Нью-Йорка, мати трьох дітей і надійна опора молодого політика — вона встигла залишити глибокий слід, хоча прожила лише тридцять років. Її історія й досі лунає в спогадах близьких і в промовах самого Джо Байдена.

У 1960-х вона була втіленням енергії та тепла. Зелені очі, лагідна усмішка, впевненість у собі — саме так описували Нейлію ті, хто знав її особисто. А потім сталося те, що перевернуло все. Автомобільна аварія напередодні Різдва 1972 року обірвала її життя і життя маленької доньки. Відтоді ім’я Нейлії Байден стало символом і величезної любові, і неймовірної втрати.

Сьогодні, понад півстоліття по тому, її образ продовжує жити в родині. Сини Бо і Гантер виросли, онуки носять ім’я на честь загиблої сестри. А парк у Делавері й досі носить ім’я жінки, яку Джо називав «мозком» своєї першої великої кампанії.

Ранні роки та шлях до педагогіки

Нейлія Гантер народилася 28 липня 1942 року в Сканіатлесі, невеликому затишному містечку на березі озера в штаті Нью-Йорк. Батьки — Роберт і Луїза Гантер — тримали популярну закусочну, і дім завжди був повен людей, розмов і запахів свіжої випічки. Дівчинка росла в атмосфері простого американського тепла, але водночас отримала добру освіту.

Вона навчалася в підготовчій школі Пенн-Холл у Пенсильванії. Там Нейлія була справжньою зіркою: грала в хокей, плавала, редагувала шкільний журнал, очолювала клуб міжнародних відносин. Уже тоді проявлялася її здатність збирати людей навколо себе та надихати.

Після школи вона вступила до Сірак'юзького університету. Отримала ступінь магістра англійської мови і почала викладати. Спочатку працювала з дітьми з особливими потребами, потім вела англійську в сиракузькій школі. Учні згадували її як учительку, яка вміла пояснювати складне простими словами і ніколи не підвищувала голос. Саме ця здатність пізніше дуже знадобилася в політичному житті чоловіка.

Як Нейлія зустріла Джо Байдена

Весна 1964 року. Нассау, Багамські острови. Молодий студент із Делавера Джо Байден приїхав на канікули і раптом побачив дівчину біля басейну. Пізніше він напише в мемуарах, що «закохався з першого погляду». Вона відповіла на його усмішку. Розмова зав’язалася легко, ніби вони знали одне одного все життя.

Джо був із робітничої родини, католик, амбітний до пустощів. Нейлія — пресвітеріанка з більш заможного середовища. Батьки дівчини спочатку поставилися до цього союзу насторожено. Але молоді люди знали, чого хочуть. Джо перевівся до Сірак'юз, щоб бути ближче. 27 серпня 1966 року вони одружилися в церкві Святої Марії на озері в рідному місті Нейлії.

Після весілля пара переїхала до Вілмінгтона, штат Делавер. Джо почав юридичну практику і майже відразу пішов у політику. Нейлія підтримувала його в усьому — і як дружина, і як найближчий порадник.

Родина та роль «мозку» кампанії

За шість років шлюбу в Байденів народилося троє дітей. 3 лютого 1969 року на світ з’явився Джозеф Робінетт «Бо» Байден III. Рівно через рік, 4 лютого 1970-го, — Роберт Гантер. А 8 листопада 1971 року народилася донька Наомі Крістіна, яку всі ласкаво називали Емі.

Нейлія поєднувала материнство з роботою та активною участю в політичних справах чоловіка. Коли 1972 року Джо вирішив балотуватися в Сенат США проти досвідченого республіканця, саме вона стала ключовою фігурою кампанії. Місцева газета News Journal прямо назвала її «мозком» штабу. Вона вміла заспокоювати запального чоловіка, пропонувала точні формулювання і відчувала настрої виборців краще за багатьох професіоналів.

Джо Байден пізніше визнавав: «Важливі рішення приймали тільки двоє — я і Нейлія. Вона була розумніша за мене в політиці».

Кампанія завершилася перемогою. Тридцятирічний Байден став одним із наймолодших сенаторів в історії США. Здавалося, попереду — лише світле майбутнє.

Дані: Wikipedia, USA Today

Трагедія 18 грудня 1972 року

Шість тижнів після виборів. Джо вже у Вашингтоні, формує штат. Нейлія з трьома дітьми їде по ялинку сільською дорогою в Гокессині, Делавер. На перехресті з шосе 7 їхній Chevrolet station wagon виїжджає просто під вантажний тягач.

Удар був страшним. Машину відкинуло на півтораста футів. Нейлію і тринадцятимісячну Наомі доставили до лікарні вже мертвими. Чотирирічний Бо отримав численні переломи, трирічний Гантер — перелом черепа. Обидва вижили, але провели в лікарні довгі місяці.

Поліція встановила: Нейлія, ймовірно, не помітила вантажівку, бо обернулася до дітей. Водія тягача не визнали винним.

Джо дізнався про те, що сталося, по телефону. Він одразу зрозумів, що трапилося найстрашніше. Пізніше говорив, що в той момент увесь світ перевернувся. Присягу сенатора він приймав просто в лікарняній палаті, стоячи поруч із ліжками синів.

Що залишилося після неї

Нейлію і Наомі поховали на кладовищі Святого Йосипа на Брендівайні в Грінвіллі. Родина й досі приїздить туди щороку. 1975 року в передмісті Вілмінгтона відкрили парк імені Нейлії Гантер Байден. Там є меморіальний камінь і флагшток. У коледжі Каюга, де колись працював її батько, щороку вручають премію її імені найкращим студентам з журналістики та англійської літератури.

Джо Байден багато разів розповідав, як втрата дружини і доньки змінила його. Він став частіше говорити про родину, про цінність кожного дня, про підтримку тих, хто переживає горе. Сини виросли. Бо став генеральним прокурором Делавера і пішов із життя 2015 року від раку мозку. Гантер пройшов свій складний шлях. Онука Наомі, народжена 1993 року, носить ім’я загиблої тітки.

Нейлія Байден прожила всього тридцять років, але встигла стати тією силою, яка сформувала майбутнього президента. Її називали мозком кампанії, душею родини і людиною, яка вміла ставитися до всіх однаково — і до багатих, і до бідних.

Її історія — це не лише трагедія. Це історія про те, як коротке життя може залишити дуже довгий слід. У промовах Джо, в іменах онуків, у парку з дитячим майданчиком і в тихих розмовах родини, яка й досі пам’ятає зелені очі та теплу усмішку жінки на ім’я Нейлія Байден.