By admin 
Неврит лицевого нерва, який у пошукових запитах часто пов’язують з ім’ям відомого актора, — це гостре запальне ураження сьомого черепного нерва. Стан викликає раптову слабкість або параліч мімічних м’язів однієї половини обличчя і відомий у медицині як параліч Белла, коли причина залишається невизначеною. Захворювання розвивається швидко і здатне сильно налякати через зовнішню схожість з інсультом, однак механізм і прогноз у нього зовсім інші.
Щороку реєструють приблизно 20–30 випадків на 100 000 населення. Пік захворюваності припадає на вік 15–60 років, частіше страждають люди з цукровим діабетом, артеріальною гіпертензією та вагітні в третьому триместрі. У більшості випадків (близько 75 %) точну причину встановити не вдається, але набряк нерва у вузькому кістковому каналі скроневої кістки стає ключовою ланкою патогенезу.
За своєчасного звернення та правильного лікування повне або значне відновлення міміки відбувається у 70–85 % пацієнтів. Ранній початок терапії в перші 72 години суттєво підвищує шанси на сприятливий результат.
Механізм розвитку захворювання
Лицевий нерв відповідає за рухи всіх мімічних м’язів, передні дві третини язика (смак), сльозовиділення, слиновиділення та роботу стремінцевого м’яза в середньому вусі. Нерв проходить через вузький фаллопієвий канал у скроневій кістці. При запаленні або вірусному набряку він стискається стінками каналу, порушується кровопостачання та провідність імпульсів. Це призводить до парезу або паралічу м’язів на боці ураження.
Процес зазвичай односторонній. Двостороннє ураження трапляється вкрай рідко — менше 1 % випадків.
Причини та фактори ризику
У 75 % випадків ідеться про ідіопатичний параліч Белла. Серед установлених тригерів виокремлюють:
- вірусні інфекції (вірус простого герпесу, вітряної віспи та оперізувального лишаю, Епштейна–Барр, цитомегаловірус, аденовіруси, грип, паротит);
- переохолодження ділянки голови та шиї (провокувальний фактор, особливо в осінньо-зимовий період);
- цукровий діабет і метаболічний синдром;
- артеріальну гіпертензію та ожиріння;
- вагітність (особливо пізні терміни та перші тижні після пологів);
- черепно-мозкові травми та хірургічні втручання в ділянці середнього вуха;
- рідше — хворобу Лайма, пухлини мостомозочкового кута або запальні захворювання.
Клінічна картина
Симптоми з’являються раптово, наростають протягом 24–72 годин. Часто першим проявом стає біль або дискомфорт за вухом на боці ураження.
Таблиця: Основні симптоми невриту лицевого нерва
| Симптом | Прояв | Клінічне значення |
|---|---|---|
| Слабкість мімічних м’язів | Опускання кута рота, згладжування носогубної складки, неможливість наморщити чоло або щільно заплющити око | Головна діагностична ознака периферичного ураження |
| Лагофтальм | Неможливість повністю заплющити око, сухість та подразнення рогівки | Потребує негайного захисту ока для запобігання кератиту |
| Гіперакузія | Підвищена чутливість до гучних звуків | Через параліч стремінцевого м’яза |
| Порушення смаку | Зниження або спотворення смаку на передніх 2/3 язика | Вказує на ураження барабанної струни |
| Сухість ока та рота | Зниження сльозо- та слиновиділення на боці ураження | Збільшує ризик інфекцій ока та ротової порожнини |
Дані базуються на рекомендаціях Mayo Clinic та клінічних спостереженнях українських неврологів.
Важливо розуміти, що периферичний парез (при невриті) уражає всю половину обличчя, включно з чолом. При центральному ураженні (інсульт) чоло зазвичай залишається симетричним завдяки двосторонній іннервації. Це ключова відмінність, яка допомагає лікарю швидко зорієнтуватися.
Діагностика
Діагноз ставить невролог на підставі клінічного огляду. Пацієнта просять виконати стандартні тести: підняти брови, заплющити око, посміхнутися, надути щоки. Для виключення інших причин (інсульт, пухлина, хвороба Лайма, травма) можуть призначити МРТ або КТ головного мозку, електронейроміографію (для оцінки ступеня пошкодження нерва та прогнозу), аналізи крові.
Лікування
Лікування найбільш ефективне при початку в перші 72 години від появи симптомів.
p style="background-color:#fff3cd; padding:15px; border-left:5px solid #ffc107; margin:15px 0;">Початок кортикостероїдної терапії в перші троє діб значно підвищує шанси на повне відновлення функції нерва.
Стандартна схема включає преднізолон або його аналоги в дозі 60–80 мг на добу протягом 5–10 днів із поступовим скасуванням. Противірусні препарати (ацикловір, валацикловір) призначають при підозрі на герпетичну етіологію або в тяжких випадках — їх ефективність у комбінації зі стероїдами залишається предметом обговорення.
Обов’язковий компонент — захист ока. При лагофтальмі застосовують штучні сльози вдень, очні мазі на ніч, нічну пов’язку або окуляри. Це запобігає висиханню рогівки та розвитку виразок.
Знеболювальні засоби (ібупрофен, парацетамол) застосовують при вираженому болю за вухом. Антибіотики — лише при доведеній бактеріальній інфекції.
Реабілітація та відновлення
Після стихання гострого запалення (зазвичай через 5–7 днів) підключають фізіотерапію та лікувальну фізкультуру. Українські фахівці активно використовують масаж мімічних м’язів, пасивні та активні вправи, електроміостимуляцію, магнітотерапію. Мета — запобігти атрофії м’язів, покращити кровообіг та сприяти правильній реіннервації.
Процес відновлення триває від кількох тижнів до 6 місяців. Перші ознаки покращення зазвичай з’являються через 2–4 тижні. Повне відновлення можливе навіть при тяжкому вихідному парезі, якщо лікування було розпочато вчасно і пацієнт дотримується всіх рекомендацій.
p style="background-color:#d4edda; padding:15px; border-left:5px solid #28a745; margin:15px 0;">За правильного підходу та раннього втручання більшість пацієнтів повертають симетрію обличчя та природну міміку протягом трьох–шести місяців.
Ускладнення
При несвоєчасному або неповному лікуванні можливі:
- синкінезії (мимовільні рухи одних м’язів при спробі використати інші, наприклад, заплющування ока при посмішці);
- контрактури м’язів;
- «крокодилячі сльози» (сльозотеча під час їди);
- стійка асиметрія;
- ускладнення з боку ока (кератит, виразка рогівки).
Рецидиви трапляються в 5–10 % випадків, іноді на тлі сімейної схильності.
Коли звертатися до лікаря
Будь-яке раптове порушення міміки потребує негайного огляду невролога або виклику швидкої допомоги для виключення інсульту. Чим раніше розпочато лікування, тим вища ймовірність повного відновлення.
p style="background-color:#f8d7da; padding:15px; border-left:5px solid #dc3545; margin:15px 0;">Захист ока на боці ураження — один із найважливіших елементів терапії, який не можна ігнорувати жодного дня.
Сучасна неврологія та реабілітація мають ефективні інструменти. За відповідального ставлення до лікування та реабілітації неврит лицевого нерва в переважній більшості випадків завершується сприятливим результатом. Якщо симптоми з’явилися у вас або близьких — не відкладайте візит до фахівця. Раннє звернення залишається головним фактором успіху.