By admin 
Багато людей помічають, що одяг став тіснішим, або відображення в дзеркалі викликає питання. Надмірна вага та ожиріння — це не лише зовнішній вигляд. Це стан, за якого в організмі накопичується надлишкова жирова тканина, що підвищує ризик захворювань серця, діабету 2 типу та низки інших проблем.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, надмірна вага в дорослих визначається індексом маси тіла від 25 і вище, а ожиріння — від 30. Ці критерії залишаються основним орієнтиром у 2026 році. Однак одного числа недостатньо. Важливо враховувати розподіл жиру, особливо в ділянці живота, та додаткові показники.
Нижче — перевірені способи, які допомагають об’єктивно оцінити ситуацію. Вони ґрунтуються на міжнародних стандартах і дають змогу уникнути суб’єктивних оцінок.
Індекс маси тіла: основний розрахунок
Індекс маси тіла (ІМТ) — це відношення маси тіла в кілограмах до квадрата зросту в метрах. Формула проста: вагу (кг) розділити на зріст (м) у квадраті. Отримане число порівнюють із затвердженими діапазонами.
Для дорослих від 18 років і старших Всесвітня організація охорони здоров’я та Centers for Disease Control and Prevention використовують такі категорії:
| Категорія | ІМТ (кг/м²) | Інтерпретація |
|---|---|---|
| Недостатня вага | Менше 18,5 | Можливий дефіцит поживних речовин |
| Нормальна вага | 18,5–24,9 | Оптимальний діапазон для більшості дорослих |
| Надмірна вага | 25,0–29,9 | Підвищений ризик метаболічних порушень |
| Ожиріння I ступеня | 30,0–34,9 | Значний ризик ускладнень |
| Ожиріння II ступеня | 35,0–39,9 | Високий ризик |
| Ожиріння III ступеня | 40,0 і вище | Тяжка форма, що потребує медичного втручання |
Джерело даних: World Health Organization, Centers for Disease Control and Prevention.
ІМТ зручний для скринінгу на рівні популяції. Однак він не розрізняє м’язову та жирову масу. У спортсменів із розвиненою мускулатурою показник може бути завищеним, а в людей похилого віку з втратою м’язів — заниженим. Тому його завжди доповнюють іншими вимірюваннями.
Якщо ваш ІМТ перебуває в діапазоні 25–29,9, це вже сигнал до зміни звичок харчування та підвищення фізичної активності, навіть за відсутності скарг.
Окружність талії: показник вісцерального жиру
Жир, розташований навколо внутрішніх органів, небезпечніший за підшкірний. Саме він сильніше пов’язаний з інсулінорезистентністю та серцево-судинними захворюваннями. Окружність талії вимірюють сантиметровою стрічкою на рівні середини між нижнім краєм ребер і гребнем клубової кістки — приблизно на рівні пупка. Стрічка має щільно прилягати, але не стискати шкіру. Вимірювання проводять на видиху.
Порогові значення, за яких ризик суттєво зростає:
- для чоловіків — понад 102 см;
- для жінок — понад 88 см.
Деякі європейські рекомендації використовують більш суворі межі: 94 см для чоловіків і 80 см для жінок як рівень підвищеного ризику. Різниця пов’язана з етнічними особливостями розподілу жиру. Для населення України та більшості європейських країн частіше застосовують перші значення.
Вимірювання талії особливо інформативне за нормального або злегка підвищеного ІМТ. Людина з ІМТ 24 і талією 95 см у чоловіка вже несе підвищений кардіометаболічний ризик.
Співвідношення талії до зросту та інші індекси
Співвідношення окружності талії до зросту (waist-to-height ratio) дедалі частіше використовується як додатковий інструмент. Значення 0,5 і вище вказує на підвищений ризик. Правило просте: талія не повинна перевищувати половину зросту. Цей показник краще враховує індивідуальні пропорції тіла, ніж абсолютна окружність талії.
Ще один параметр — співвідношення талії до стегон. Значення вище 0,90 у чоловіків і 0,85 у жінок свідчать про абдомінальний тип ожиріння. Його розраховують, розділивши окружність талії на окружність стегон у найширшому місці.
Ці індекси не замінюють ІМТ, але допомагають уточнити картину, особливо коли результат ІМТ перебуває в прикордонній зоні.
Відсоток жиру в організмі
ІМТ та окружність талії — непрямі методи. Точнішу інформацію дає визначення відсотка жирової тканини. Здорові діапазони залежать від статі та віку.
Для чоловіків прийнятний рівень зазвичай становить 10–22 %, для жінок — 20–32 %. Перевищення цих меж уже вважається надмірним. Точні вимірювання проводять за допомогою біоімпедансного аналізу, каліперометрії або двоенергетичної рентгенівської абсорбціометрії (DEXA). Побутові ваги з функцією визначення жиру дають приблизний результат і залежать від гідратації організму.
У клінічній практиці за ІМТ вище 30 і наявності супутніх захворювань додаткове вимірювання відсотка жиру допомагає уточнити ступінь ризику та обрати тактику корекції.
Зовнішні та функціональні ознаки
Окрім цифр існують практичні спостереження. Одяг, який раніше сидів вільно, починає тиснути в ділянці талії та стегон. З’являються задишка під час звичайної ходьби сходами, підвищена втомлюваність, хропіння або зупинки дихання уві сні. У жінок можливі порушення менструального циклу, у чоловіків — зниження тестостерону.
На шкірі можуть утворюватися стрії, особливо в ділянці живота та стегон. З’являються опрілості в складках шкіри. Ці ознаки самі по собі не діагностують ожиріння, але слугують приводом для вимірювань.
Наявність хоча б одного з факторів — ІМТ ≥ 30, окружність талії вище порогових значень або співвідношення талії до зросту ≥ 0,5 — потребує консультації лікаря для оцінки загального стану здоров’я.
Коли необхідно звернутися до спеціаліста
Самостійні вимірювання дають первинну орієнтацію. Далі потрібна професійна оцінка. Лікар уточнить наявність артеріальної гіпертензії, порушень ліпідного обміну, рівня глюкози та інсуліну. У деяких випадках призначають ультразвукове дослідження печінки для виявлення жирового гепатозу.
Важливо пам’ятати: ожиріння — хронічне захворювання. Його корекція включає зміну харчування, збільшення рухової активності та, за потреби, медикаментозну або хірургічну допомогу. Що раніше виявлено відхилення, то вища ймовірність стійкого результату.
Регулярний контроль раз на 3–6 місяців дає змогу відстежувати динаміку. Вимірюйте ІМТ та окружність талії в однакових умовах — вранці натщесерце, після туалету. Фіксуйте результати. Це допомагає побачити реальні зміни, а не покладатися лише на відчуття.
Точна оцінка ваги та складу тіла — перший крок до збереження здоров’я. Використання ІМТ, окружності талії та додаткових індексів дає об’єктивну картину. За виявлення відхилень своєчасне звернення до спеціаліста знижує ризики довгострокових ускладнень і дає змогу вибудувати індивідуальний план дій.